I хоч я знаю мови всі земні,
I розумію й ангельське казання —
Та цим ніяк не втішитись мені,
I не закінчиться страждання.
I буду наче мідь дзвінка,
I бубон чутиметься в слові,
Мій спів — мелодія гірка, —
Нема любові.
Коли й по світу йду не навмання,
Майбутньому дивлюся в очі,
I всі мені відкрилися знання,
Всі порухи пророчі,
I навіть маю віру, що без меж,
I вказую дорогу річці кожній,
Рівняю гори для майбутніх веж —
Та без любові все, —
То я порожній.
Прийде ж бо час — замовкнуть мови всі,
Були знання — i їх не стане,
Впаде кінець всій зовнішній красі —
Вона зів’яне.
Здивуєтесь: пророцтва не збулись!
Їх мовила ж душа непересічна?
Це все земне — i знищиться колись,
Любов же — вічна.
Комментарий автора: Переспів. Епіграф: "Ніколи любов не перестає!" (1 Послання до коринтян, 13).
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : 7) Чудное мгновенье. Мне б вычеркнуть тебя из головы (2006) - Сергей Дегтярь Этот стих родился от воспоминаний событий, когда я был уже православным. Мы встретились случайно, когда я стоял на трамвайной остановке, а она в тот момент проходила мимо меня. На остановке был хлебобулочный киоск-магазин. Она жила в этом районе, а я посещал здесь, напротив остановки Святовладимирский храмовый собор. Я не мог забыть её. Уже прошло достаточно времени с того момента, когда я покинул её церковь, но, эта встреча снова растревожила мои неугасимые чувства и эмоции от того, что я её увидел. Я был просто в трепете и шоке. Из моего переживания и родилось это произведение. Я уже не помню, но по-моему это был 2003 год. Стихотворение было с старых поношенных институтских тетрадях в набросках. В 2006 году, когда я его обнаружил - тогда завершил его и дополнил свежими чувствами и мыслями.
