Тремтіння- не від жаху,
Просто від холоду- засвідчує
Наявність крихти тепла. На плаху-
Думки без даху й посвідчень
На право проїзду в людських головах.
Горіння- не від вогню,
Швидше від хвилювань- вказує
Напрям до шлюзу. Мою
Недожовану болем проказу
Роз’ятрено вечора блюзом.
Страждання- не від людини,
Більше від людства- спричинює
Пошуки. Душемандрівок години
Між тілом і Ним- сльозесяйно, стримано,
Пошепки.
Моління- не обрядово,
Просто з потреби- заспокоює
Годоване вірою ЩОСЬ. Стопудово,
Стоцентнерно, стотонно загоює
Діри ватою знов СУПЕРХТОСЬ.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Всі здогадалися,-
Дах уже знесено!
Холод тремтіння
В людських головах,
Бо пре до шлюзу
Те,що зосталося;
Блюзом розятрить
І знищить у прах.
Людство не кинеться
В недожовані пошуки,
А сльозесяйно змовчить;
Може зупиниться автор
і "кошики"
Нам в інтернеті
Не буде ліпить?!
Просто потреба
усіх заспокоює,-
Ватою діри не загоїть!
Бо стопроцентно
Автор загноює
Й дуже далеко
від Бога стоїть. Комментарий автора: "Загноює"? Знаєш, це звучить як образа.
Хоча в цілому - звичний дитячий максималізм.
Гадаю, ти не прийняв свої піґулки сьогодні вранці.
Свєта
2008-11-20 04:05:36
Цікаво... Я особисто чекатиму ще на Ваші вірші. Хочеться побачити наскільки Вам знайомий отой-Суперхтось. Комментарий автора: Дуже добрий знайомий. Ну, може трішечки менше, аніж вам.
Слепой. - Николай Зимин Очень нелегок,очень труден путь наш в небеса.Но разве небесный Божий дом не стоит всех наших усмлий , пусть на разрыв души и сердца,чтобы идти по нему, не сворачивая и не оглядываясь назад? Не задаваясь вопросом: а почему только Я должен,а он,сосед , не хочет?.. Смотреть вперед на Христа,на Его кровь и раны. чтобы не быть искушаемым сиеминутной выгодой и удовольствиями...И тогда Бог скажет тебе:Сын мой,войди в дом мой и раздели со Мною трапезу.Ты был верен и над многим тебя поставлю.Будь верен только во всем...
Что в небо путь душе любой
Один - через Христа.
Через Голгофы крест святой
И своего креста
Нелёгкий груз, что дан тебе
Изменчивой судьбой,
Чтобы душа, оставив грех,
Вернулась в дом родной.
